Норвежка випадково придбала на аукціоні перстень вікінга

У Норвегії жінка випадково знайшла золотий перстень епохи вікінгів серед старих ювелірних прикрас, які купила на онлайн-аукціоні

Про це повідомляє nauka.ua.

 

Норвежка Марі Інгелін Гескестад (Mari Ingelin Heskestad) придбала на аукціоні купу дешевих ювелірних прикрас, запакованих у коробку з-під бананів. Примітивши серед речей масивний і блискучий перстень, жінка була вражена і припустила, що могла купити справжню археологічну коштовність епохи вікінгів. Вона порадилася зі свекром, який мав деякі знання в історичних артефактах, і той підкріпив її думку. Тож Марі відправилася з перснем до археологів.

Фахівці підтвердили, що жінка й справді випадково придбала перстень, виготовлений ще за часів вікінгів (приблизно VIII-XI століття). Кільце вагою 10,68 грама, судячи з розміру, належало чоловікові, який його часто носив, залишивши сліди вжитку. А те, що воно виготовлене із золота, свідчить про могутнього й багатого власника, ймовірно, вождя вікінгів.

Золоті прикраси з тих часів надзвичайно рідкісні й цінні в Скандинавії, де переважало срібло в ювелірній справі. Відомо усього декілька схожих золотих екземплярів, а також кілька дуже подібних за формою, але срібних. Вже восени цінний золотий експонат поповнить колекцію Університетського музею Бергена.

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".