Норвежка випадково придбала на аукціоні перстень вікінга

У Норвегії жінка випадково знайшла золотий перстень епохи вікінгів серед старих ювелірних прикрас, які купила на онлайн-аукціоні

Про це повідомляє nauka.ua.

 

Норвежка Марі Інгелін Гескестад (Mari Ingelin Heskestad) придбала на аукціоні купу дешевих ювелірних прикрас, запакованих у коробку з-під бананів. Примітивши серед речей масивний і блискучий перстень, жінка була вражена і припустила, що могла купити справжню археологічну коштовність епохи вікінгів. Вона порадилася зі свекром, який мав деякі знання в історичних артефактах, і той підкріпив її думку. Тож Марі відправилася з перснем до археологів.

Фахівці підтвердили, що жінка й справді випадково придбала перстень, виготовлений ще за часів вікінгів (приблизно VIII-XI століття). Кільце вагою 10,68 грама, судячи з розміру, належало чоловікові, який його часто носив, залишивши сліди вжитку. А те, що воно виготовлене із золота, свідчить про могутнього й багатого власника, ймовірно, вождя вікінгів.

Золоті прикраси з тих часів надзвичайно рідкісні й цінні в Скандинавії, де переважало срібло в ювелірній справі. Відомо усього декілька схожих золотих екземплярів, а також кілька дуже подібних за формою, але срібних. Вже восени цінний золотий експонат поповнить колекцію Університетського музею Бергена.

Теми

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.