У Вінниці покажуть виставку про справжню середньовічну історію українського півдня

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї 7 липня відкриється виставка «Лендарт і археологія: Україна-Литва», яка розповідає справжню середньовічну історію півдня країни й розвінчує пропагандистські міфи про так звану «новоросію»

Про це повідомляє Укрінформ.

 

На виставці демонструватимуться унікальні артефакти – знахідки Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, яка з 2016 року щороку проходила в Тягині Херсонської області. Проєкт представляють організації з Херсона – Центр культурного розвитку "Тотем" і "Культурний центр Україна-Литва".

"За останні роки саме Тягинь подарувала відкриття, які стали знаковими не лише для науки, але й для всієї України, адже вони відновлюють справжню середньовічну історію Півдня. Литовські артефакти, монети часів Улусу Джучі, Кримського ханства і Польщі, прекрасний посуд. І, звісно, неймовірна знахідка 2021 року – булава 15-го століття, символ нашої влади і державності, який було знайдено в 30-ту річницю Незалежності України", - повідомила голова "Культурного центру Україна-Литва" Наталя Бімбірайте.

 Північному Причорномор'ї задовго до окупації його у XVIII столітті російською імперією жили різні народи, побутували різні культури. А про "цивілізаційну" роль Катерини ІІ взагалі не йдеться, позак високорозвинений центр цивілізації у цих землях був іще у XIV столітті. Тому так звана "новоросія" ніяк не могла бути історичним регіоном, як це стверджує російська пропаганда, позаяк йдеться про окупацію росіянами чужих земель, яка відбувається і наразі.

Спростовують цей міф знахідки Південної середньовічної експедиції, які представлені в експозиції. Напередодні війни їх вдалося вивезти з Херсона, що, власне, їх і врятувало. Частина з них була пошкоджена внаслідок недбалого зберігання, але вже відреставрована.

Експедицію в Тягинь, яка була запланована на 2022 рік, довелося скасувати через військове вторгнення росії. Литовські партнери запропонували не лише значну допомогу для військових та цивільного населення Півдня України, але й запросили вчених та митців взяти участь в археологічній експедиції в Акмянє (Північ Литви). Відтак, на виставці разом з археологічними знахідками можна буде побачити роботи, які створили в Литві українські автори Маргарита Журунова, Богдан Локатир, Анастасія Мусловець, Володимир Ходак.

Поблизу Акмянє археологи досліджували середньовічне місто, яке було повністю зруйноване під час Другої світової війни, і українські митці побачили багато паралелей між цією історією і тим, що зараз відбувається в Україні – зруйновані міста, втрачені родини і будинки. Проте в своїх роботах вони показали не лише трагедію, яка несе з собою війна, але й невідворотність відродження і повернення на свою землю.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.