У Вінниці з Меморіалу Слави демонтували пам'ятник

Прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця

Про це повідомляє Вінницька міська рада.

Центральний пам'ятник Меморіалу Слави, що у Вінниці на площі Європейській, демонтували. А саме прибрали чотириметрових будьонівця, червоногвардійця та червоноармійця.

Дирекція парків та дозвілля територіальної громади, на балансі якої перебували три фігури, передала їх на зберігання філії Вінницького обласного краєзнавчого музею – Історико-меморіальному комплексу пам'яті жертв нацизму.

Скульптурна композиція звеличувала борців за радянську владу, втім радянська ідеологія пов'язала цей пам'ятник з перемогою у Другій світовій війні.

На самому ж меморіалі залишаються захоронення більшовиків та їх прихильників, які воювали проти Армії Української Народної Республіки, відбувалися упродовж 1919-1922 років. Також з 1958 на меморіал із кладовищ Вінниці та Вінниччини почали перепоховувати прах червоноармійців - учасників подій Другої світової війни.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.