Анонсовано науковий форум «Революція Гідності: на шляху до історії»

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі «Революція Гідності: на шляху до історії» – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада

Національний музей Революції Гідності запрошує до участі у Науковому форумі "Революція Гідності: на шляху до історії" – 2022, який цього року відбудеться в онлайн-форматі 17–18 листопада.

 

Українські та закордонні учені обговорять концептуальні підходи до дослідження феномена Майдану та поширення правдивої інформації про причини й наслідки протестних рухів у контексті російсько-української війни.

Фокус-тема цьогорічного форуму – "Майдани і російсько-українська війна в національному та глобальному вимірах".

Його тематичні напрями такі:

- Майдан як подія та феномен у вимірах російсько-української війни;

- Майдани у контексті глобальних і національних процесів: закономірності та парадокси;

- явні та неявні антагоністи Майданів як підґрунтя російської агресії проти України;

- українські національно-визвольні змагання та Майдани як виклик російському імперіалізму;

- (пере)осмислення та (ре)презентації подій Майданів. Футурологічні прогнози;

- культурна травма у контексті Майданів та російсько-української війни: шляхи її подолання;

- Майдани й російсько-українська війна в інформаційному просторі;

- презентація Майдану й російсько-української війни в музейному просторі України та світу.

До участі у форумі запрошуються історики, політологи, соціологи, філософи, правники, музейники, культурологи, фахівці з комунікаційної діяльності, представники інших соціогуманітарних дисциплін, які вивчають протестні рухи та явище Майдану, зокрема в контексті нинішньої російсько-української війни.

Партнери: Український інститут національної пам'яті, Інститут історії України НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Національний університет "Києво-Могилянська академія".

Реєстрація триває до 28 жовтня 2022 року. 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.