Радянський пам'ятник на Прикарпатті спробували перетворити на пам'ятник ЗСУ

Перефарбований в українські кольори радянський пам'ятник все одно залишається радянським

У селі Копанки Калуського району в Івано-Франківській області перефарбували радянський меморіал і перетворили його на пам'ятник воїнам Збройних сил України.

"У мене вже були певні напрацювання, креслення, який воно матиме вигляд, дизайн. Ми звернулися до одного з підприємств, власником якого є наш односелець. Його працівники очистили меморіал піском, пофарбували стелу в синьо-жовтий і поґрунтували пам'ятник в зелений колір. Опісля звернулися до ще одного підприємця, який помалював солдата в український камуфляж", — говорить староста села Мар'ян Бунга.

Перефарбований і перейменований пам'ятник отримав чимало критичних зауважень.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.