Депутати ініціюють спецпенсії для борців за незалежність України

Кадебісти та радянські судді нині мають значно більші пенсії, аніж борці за незалежність України

Народні депутати ініціюють встановлення пенсій за особливі заслуги для борців на незалежність України – про це на своїй сторінці у Facebook написав історик, народний депутат Володимир В'ятрович.

"Люди, завдяки яким постала незалежна українська держава, мають отримати від цієї держави гідні пенсії", – наголошує В'ятрович.

Наразі типовою є ситуація, коли борці за незалежність, які пережили роки комуністичних таборів, живуть у бідності. "Їхні пенсії значно нижчі за пенсії їхніх катів – колишніх суддів, прокурорів, працівників КДБ, МВС тощо, є значно вищими. Час нарешті покласти край цій несправедливості", – пише Володимир В'ятрович.

 
Миколі Матусевичу надали матеріальну допомогу лише після широкого розголосу
reporters.media

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.