У Литві відкрили виставку "Вічно вільна Україна!"

Вперше документи Національного архівного фонду України експонуються за межами держави

22 вересня 2022 року в Музеї війни Вітовта Великого (Каунас, Литва) відкрито унікальну міжнародну виставку "Вічно вільна Україна!".  Україна вперше презентує за кордоном оригінали документів з Національного архівного фонду.

 

Виставка розповідає про боротьбу України за свободу та незалежність початку ХХ століття, розкриває вражаючі та маловідомі сторінки боротьби українського народу за Незалежність. Основну увагу зосереджено на історії однострою українських збройних формувань.

До початку російської агресії в Україні ця виставка експонувалася в Національному музеї історії України часів Другої світової війни в Києві, але музейні цінності були евакуйовані, а згодом передані до Музею війни Вітовта Великого для експонування на виставці. До цього часу більшість експонатів були відомі лише вузькому колу спеціалістів, але не були доступні широкому загалу. 

На виставці Центральний державний архів вищих органів влади та управління України показує компас старшини 1-шої Стрілецької Запорізької дивізії, погони старшин Українських Січових Стрільців, петлиці, ґудзики, нагрудні знаки, відзнаки, кокарди старшин Армії УНР, зразки тканин, з якої шили форму для козаків Армії УНР. Разом 18 предметів і 7 документів.

Виставка проходить під патронатом Прем'єр-міністра Литовської Республіки Інгріди Шимоніте. 

Організаторами виставки є Національний музей історії України у Другій світовій війні, Фонд Богдана Губського "Україна – 21 століття" та Військовий музей Вітовта Великого. Куратор виставки - Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні. Дизайнер - Володимир Таран.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.