Суд щодо "скіфського золота" не дозволив росіянам шукати адвокатів довше

Росіяни не змогли знайти адвокатів у справі "скіфського золота"

Колекцію скіфського золота привезли з Криму у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації РФ півострова.

Після початку окупації російські агресори заявили про свої права на колекцію та вимагали передати скіфське золото їм. Однак, законний власник - Україна - заперечувала це.

Судовий процес завершився рішенням Апеляційного суду Амстердаму 26 жовтня 2021 року. Суд ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" до Києва, керуючись українським законодавством і виключним правом України розпоряджатися своїм культурним надбанням.

26 січня 2022 року окупанти подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама. Нідерландська юридична фірма Houthoff відмовилася надалі представляти у Верховному суді в Гаазі інтереси "російських кримських музеїв" у справі "скіфського золота".

Верховний суд ухвалив, що сторони повинні подати розширені письмові пояснення до Верховного суду Нідерландів до 16 вересня. Однак, росіяни не справились, бо жоден юрист не погодився співпрацювати з ними. Загарбники просили продовжити терміни подачі пояснень до суду, але отримали відмову.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.