Суд щодо "скіфського золота" не дозволив росіянам шукати адвокатів довше

Росіяни не змогли знайти адвокатів у справі "скіфського золота"

Колекцію скіфського золота привезли з Криму у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації РФ півострова.

Після початку окупації російські агресори заявили про свої права на колекцію та вимагали передати скіфське золото їм. Однак, законний власник - Україна - заперечувала це.

Судовий процес завершився рішенням Апеляційного суду Амстердаму 26 жовтня 2021 року. Суд ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" до Києва, керуючись українським законодавством і виключним правом України розпоряджатися своїм культурним надбанням.

26 січня 2022 року окупанти подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама. Нідерландська юридична фірма Houthoff відмовилася надалі представляти у Верховному суді в Гаазі інтереси "російських кримських музеїв" у справі "скіфського золота".

Верховний суд ухвалив, що сторони повинні подати розширені письмові пояснення до Верховного суду Нідерландів до 16 вересня. Однак, росіяни не справились, бо жоден юрист не погодився співпрацювати з ними. Загарбники просили продовжити терміни подачі пояснень до суду, але отримали відмову.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.