АНОНС: онлайн-академія „Історія в часі війни"

Учасники академії зможуть послухати лекції Ярослава Грицака, Поліни Барвінської, Гелінади Грінченко та Юрія Шаповала

З 12-го по 15-те вересня Exil VHS / Open University in Exile / Відкритий Університет в Екзилі та Німецько-українська комісія істориків (НУКІ) проводять Літню академию "Історія в часі війни".

 

Метою академiї є надання украiїнським iстоpикам можливостi обговорити у фаховому колі виклики війни для істориків, розглянути нові вектори досліджень і презентувати свої напрацювання. Кожен день має свою власну тематику и розпочинається вступною лекцією члена НУКІ.

Після цього заплановані фахові панелі з доповідями учасників академії, коментарями від членів комісії та спільним обговоренням.

I день – Глобальна історія України (12 вересня, 15:00-19:00 за Києвом / 14:00-18:00 за Берліном) Лекція проф. д-р. Ярослава Грицака "Глобальна історія України та війна сьогодення"

II день – Українсько-німецькі відносини (13 вересня, 15:00-19:00 Київ / 14:00-18:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Поліни Барвінської "Українсько-німецькі відносини у 20-21 ст.: українська історіографія

III день – Усна історія (14 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Гелінади Грінченко "Усна історія і виклики сучасності"

IV день – Україна та імперії (15 вересня, 10:00-14:00 Київ / 09:00-13:00 Берлін) Лекція проф. д-р. Юрія Шаповала "На службі "червоній імперії". Українці-члени Політбюро ЦК КПРС (1917-1991)"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.