Оголошено конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха

Інститут Великого князівства Литовського оголошує п’ятий конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха

Інститут Великого князівства Литовського оголошує п'ятий конкурс на здобуття Премії ім. Юліуша Бардаха.
 
Премія призначається за найкращі докторські (кандидатські) праці, присвячені проблематиці державної, правової та культурної спадщини Великого князівства Литовського у ХІХ–ХХ століттях, або за такі, що представляють результати дослідження проблем, пов᾿язаних з історією як мінімум двох нинішніх держав, терени яких колись входили до складу Великого князівства Литовського, як то: України, Білорусі, Литви та Польщі.
На конкурс можуть бути подані докторські праці (кандидатські дисертації), які були захищені протягом 2020−2021 років.
Термін подання праць – 30 жовтня 2022 р. Просимо висилати пропоновані праці на адресу:
rustis@ldki.lt
До 28 лютого 2023 року конкурсна комісія призначена Інститутом ВКЛ оголосить список номінованих на премію праць.
Кандидати будуть запрошені на урочистість вручення премій, яка відбудеться в одному з міст Центрально-Східної Європи.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.