Оголошено конкурс для дослідників єврейських цвинтарів

Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ та організація Centropa оголошують конкурс "Місцеві єврейські кладовища як джерело до вивчення локальної історії"

 

Європейська ініціатива зі збереження єврейських кладовищ та організація Centropa оголошують конкурс "Місцеві єврейські кладовища як джерело до вивчення локальної історії".

Сьогодні в багатьох регіонах України єдиним свідченням єврейської присутності є кладовища. Вони є важливим джерелом для дослідження місцевої єврейської спадщини для науковців в першу чергу. Але можуть стати об'єктом вивчення для молоді. 

За умовами конкурсу учасники для свого проекту можуть обрати одну з двох категорій:
- Короткий відеоролик;
- Онлайн брошура.
Тематика конкурсних робіт довільна, але повинна стосуватись локального єврейського кладовища: наприклад, його історії, сучасному вигляду, викликам сьогодення, біографії відомих осіб, які поховані на кладовищі, особливості надгробного орнаменту і написів (епітафій), тощо.
Більш детальну інформацію та рекомендації щодо конкурсних робіт Ви можете знайти за посиланням.
Посібник з порадами тут.
До участі в конкурсі приймаються роботи від українських навчальних закладів середньої та вищої освіти. Кінцевий термін подання робіт: 25 лютого 2023 р.
Презентація найкращих проєктів та офіційна церемонія нагородження пройде орієнтовно в травні 2023 року. Конкурсні роботи переможців будуть розміщені на освітніх інтернет ресурсах Centropa та ESJF на правах загального доступу.
Email для консультацій: koshelnyk@centropa.org

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".