У Канаді виходить англомовна книга про український визвольний рух 1940-50-х

Англійською мовою переклали головні документи ОУН і УПА та їхнього ворога КГБ – щоб наблизити для англомовної аудиторії оригінальні джерела про історію багаторічного протистояння

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху повідомляє про фінал ключового проєкту — вихід у світ книги "Ворожі архіви. Радянські протиповстанські операції та Український націоналістичний рух" (Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives). Її мета – мовою фактів та документів із розсекречених архівів КҐБ розповісти західній аудиторії про особливо міфологізовані совєтською пропагандою сторінки українсько-російських відносин.

 

Авторами праці є український історик, ексголова Інституту національної пам'яті, д-р Володимир В'ятрович, дослідник історії Другої світової війни та українського визвольного руху,  та канадський історик, географ д-р Любомир Луцюк, який досліджує українське питання в зовнішній політиці США та Великої Британії, а також проблеми українських мігрантів після Другої світової війни. Переклала книгу журналістка, редакторка та дослідниця Марта Дарія Олійник. 

"Видавничий проєкт, робота над яким тривала впродовж останніх 10 років, вийшов в Канаді у видавництві університету МакГілл англійською мовою", — повідомляє директорка Центру досліджень визвольного руху Дарія Гірна. 

Співавтор книги "Ворожі архіви" д-р Володимир В'ятрович пояснює: "Це – найбільша колекція, яка дає можливість зрозуміти історію повстанського руху 1940–50-х років. Коли я працював у Сполучених Штатах Америки в Гарварді, то побачив як мало первинних джерел з історії Української повстанської армії, Організації українських націоналістів, доступні для західних вчених, як мало вони використовуються. Це – найважливіші документи структур підпілля, а з іншого боку – найголовніші документи радянської каральної системи про боротьбу з повстанським рухом". 






В книзі зібрано 161 документ з архіву Служби безпеки України: документи УПА та ОУН, конфісковані радянськими спецслужбами, та документи самого НКВД-КГБ, де йдеться про боротьбу із українськими повстанцями.  Світлини у книзі теж походять із архівів СБУ та Центру досліджень визвольного руху.

Теми

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.