У Житомирі демонтували пам’ятник Пушкіну

11 листопада близько 5 ранку у центрі Житомира демонтували пам'ятник Пушкіну

Про це повідомляє zhitomir.info

 

9 листопада мер Житомира через соцмережу звернувся до містян із закликом обговорити долю пам'ятника Пушкіну, що стоїть у середмісті. Зокрема, обміняти його на українських військовополонених чи віддати до музею. За менш як добу, по обіді 10 листопада, допис зібрав понад 4 тисячі коментарів.

10 листопада Сергій Сухомлин почув житомирян і сказав, що хоче звернутись до російських пропагандистів, щоб обміняти пам'ятник Пушкіну на наших полонених.

11 листопада близько 5 години ранку житомирські комунальники демонтували з постаменту ініціали, далі черга була за погруддям, яке за лічені хвилини опинилося у кузові крана - маніпулятора.

Бюст зберігатиметься на КП "Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування".

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.