Європейська академія нагородила найактивніші музеї

Європейська музейна академія визначила найкращі заклади, які в умовах пандемії змогли продовжити роботу та активно сприяли поширенню знань і прогресу в культурно-науковому житті.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на Європейську музейну академію.

 

"Пандемія COVID-19 мала величезний вплив у всьому світі на сектор культурної спадщини… Багатьом музеям вдалося збільшити кількість онлайн-пропозицій для відвідувачів і вони знайшли неймовірні способи, щоб продовжувати діяльність", – заявили в академії.

Нагородження відбувалося в кількох номінаціях. Зокрема, премію Луїджі Мікелетті 2020-2021 отримав музей Futurium у Берліні, який проводить виставки (включно з інтерактивними), зокрема присвячені кліматичним змінам, житлобудуванню, технологіям тощо.

Спеціальну відзнаку отримав музей античного міста Троя, що у провінції Чанаккале на заході Туреччини, який, на думку суддівської колегії, є прикладом поступу, що включає залучення сучасників до вивчення багатої історії регіону, проведення активностей, що вийшли далеко за межі музею.

Премію DASA 2020-2021 отримав Національний музей румунської літератури в Бухаресті, мистецьку премію – Музей сучасного мистецтва, ремесел та дизайну данського міста Колдінг. Крім того, спеціальну відзнаку отримав художній музей в німецькому Мюнхені Пінакотека сучасності.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".