Спецпроект

НАЗЯВО прийняло скаргу на докторську дисертацію про Голодомор

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу/повідомлення Геннадія Боряка, Лариси Якубової, Геннадія Єфіменка та Оксани Юркової щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк  "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

 

Заявники стверджують, що у дисертації Олесі Стасюк присутні академічний плагіат, фабрикації та фальсифікації. А тому просять НАЗЯВО провести додаткову експертизу для подальшого скасування рішення МОН про затвердження рішення спецради Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ступеня доктора наук Олесі Стасюк.

Основні зауваження щодо тексту дисертації Олесі Стасюк:

- у тексті Олесі Стасюк виявлено текстові запозичення без відповідних посилань із 13 текстів;

- Олеся Стасюк вказала у списку використаних джерел архівні справи, з якими особисто не працювала, а натомість переписала посилання на них із опублікованих збірників документів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.