Спецпроект

НАЗЯВО прийняло скаргу на докторську дисертацію про Голодомор

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти прийняло до розгляду скаргу/повідомлення Геннадія Боряка, Лариси Якубової, Геннадія Єфіменка та Оксани Юркової щодо фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації у дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук Олесі Стасюк  "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932-1933 років в УСРР".

 

Заявники стверджують, що у дисертації Олесі Стасюк присутні академічний плагіат, фабрикації та фальсифікації. А тому просять НАЗЯВО провести додаткову експертизу для подальшого скасування рішення МОН про затвердження рішення спецради Університету Григорія Сковороди в Переяславі про присудження ступеня доктора наук Олесі Стасюк.

Основні зауваження щодо тексту дисертації Олесі Стасюк:

- у тексті Олесі Стасюк виявлено текстові запозичення без відповідних посилань із 13 текстів;

- Олеся Стасюк вказала у списку використаних джерел архівні справи, з якими особисто не працювала, а натомість переписала посилання на них із опублікованих збірників документів.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.