IN MEMORIAM: помер ветеран УПА Михайло Бохно

24 листопада 2022 року відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва «Літопис УПА» Михайло Бохно-"Крутянець"

Видавництво "Літопис УПА" повідомило, що 24 листопада 2022 р. відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва "Літопис УПА" Михайло Бохно-"Крутянець".

 

Михайло Бохно народився 18 серпня 1925 року в с. Радава Ярославського повіту Підкарпатського в-ва (тепер Польща). Закінчив 6 класів народної школи (1939), навчався в Ярославській торговельній школі (1943).

Заарештований постерунком польської комуністичної Міліції Обивательської (МО) в Радаві 16.10.1944 р. за підозрою у приналежності до українського підпілля. Карався в польській в'язниці (10.1944 - 08.1945).

Член ОУН (03.1946). В підпіллі - помічник районового референта пропаганди району МФ2 у надрайоні "Батурин" (Ярославська округа ОУН) (1946 - 08.1947). З нелегальними документами переїхав до Східної Прусії, де була виселена його родина, і переховувався в околиці м. Пасленк (08.1947 - 06.1949).

У складі групи 3-х підпільників перейшов до Американської окупаційної зони Німеччини (06. - 08.1949). Емігрував до США, де спочатку проживав у м. Клівленд, штат Огайо. Згодом здобув університетську освіту і до виходу на пенсію працював у Бібліотеці Конгресу США у Вашінгтоні.

Член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади (ОКВ УПА), організаційний референт ГУ ОКВ УПА, голова товариського суду ГУ ОКВ УПА, Голова ОКВ УПА (08.1986 - 09.1989), член Видавничого Комітету "Літопису УПА" (1973 - 2018).

У 1993 р. переїхав до Канади, де проживав у Торонто. Написав спомин "Ще дещо про українське підпілля на Закерзонні. 1944-1947". Відійшов на вічний спочинок 24 листопада 2022 р. в Торонто (Онтаріо, Канада).


Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.