МКІП та УІНП оприлюднили рекомендації щодо російських та радянських пам'ятників

МКІП та УІНП вважають, що імперські пам'ятники - неприйнятні, а військові монументи Другої світової війни потрібно зберегти зі зміною відверто пропагандистських написів

Міністерство культури та інформаційної політики та Український інститут національної пам'яті оприлюднили рекомендації щодо пам'ятних об'єктів, пов'язаних з історією та культурою Росії й СРСР.

 

Рекомендації стосуються двох категорій пам'ятників:

- особам, які пов'язані з історією та культурою Російської імперії та СРСР;

- військових монументів та меморіалів Другої світової війни.

У цих органах влади вважають, що пам'ятники особам, які брали участь у пропаганді та реалізації російської імперської та радянської тоталітарної політики є неприйнятними.

Чиновники пропонують частину таких пам'ятників (за умови їх художньої та історичної цінності) перенести їх до музейних просторів або закрити їх тимчасовими конструкціями.

Пам'ятники Другої світової війни, на думку МКІП та УІНП, потрібно зберегти. Чиновники закликають підтримувати їх у "належному стані", "вписувати їх у локальний контекст" та "використовувати з просвітницькою метою".

А якщо, такі пам'ятники містять маркери радянської та російської мілітаристської пропаганди, то їх пропонують замінити. Наприклад, потребує заміни термін "Велика вітчизняна війна" на "Друга світова війна", дати "1941–1945" на "1939–1945", а усувати бажано написи "радянська батьківщина", "радянський народ" та подібні.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.