На мапі Ізюма появились вулиці Стіва Джобса та Романа Шухевича

Голова Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав чергове розпорядження про перейменування вулиць у міській громаді.

У нових назвах вшановано Стіва Джобса, Романа Шухевича, Левка Лук'яненка, В'ячеслава Чорновола, Голду Меїр та їнші достойні імена.

 

Список нових назву вулиць:

– вул. Аляб'єва – вул. Валерія Лобановського;
– вул. Бородіна – вул Дмитра Яворницького;
– вул. Володимира Висоцького – вул. Стіва Джобса;
– вул. Ескадронна – вул. Романа Кирилова;
– вул. Костенка Генерала – вул. Максима Поправки;
– вул. Красноярська – вул. Руслана Крамаренка;
– вул. Островського Олександра – вул. Олександра Махова;
– вул. Панфілова – вул. Голди Меїр;
– вул. Путійна – вул. Романа Шухевича;
– вул. Радгосп "Ізюмський" – вул. Маріупольська;
– вул. Рокоссовського – вул. Ярослава Мудрого;
– вул. Серова – вул. Едуарда Копичко;
– вул. Цоя Віктора – вул. Кузьми Скрябіна;
– вул. Цусимська – вул. В'ячеслава Чорновола;
– вул. Челюскіна – вул Левка Лук'яненка;
– вул. Чернишевського – вул. Діани Петриненко;
– вул. Черняхівського – вул. Бучанська;
– вул. 8 Березня – вул. Ірпінська;
– вул. Дружби – вул. Валентини Черевко.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.