Ізюм став найсхіднішим містом з вулицею Степана Бандери

Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери

Начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко 6 грудня підписав розпорядження про перейменування вулиць в Ізюмі.

 

Цим розпорядженням перейменовано 21 топонім у місті, назви яких були пов'язані з РФ:

1. Площа Революції — на площу Героїв Крут

2. Вулиця Московська — на вулицю Івана Мазепи

3. Вулиця Пушкінська — на вулицю Степана Бандери

4. Вулиця Горького — на вулицю Віталія Смолярова

5. Вулиця Єсеніна — на вулицю Вільнюська

6. Вулиця Зої Космодем'янської — на вулицю Марії Приймаченко

7. Вулиця Тургенєва — на вулицю Джохара Дудаєва

8. Вулиця Некрасова — на вулицю Василя Стуса

9. Вулиця Ломоносова — на вулицю Романа Ратушного

10. Вулиця Ентузіастів — на вулицю Князя Острозького

11. Вулиця Пролетарська — на вулицю Лондонську

12. Вулиця Васнецова — на вулицю Миколи Куліша

13. Вулиця Герцена — на вулицю Івана Котляревського

14. Вулиця Льоні Голікова — на вулицю Сергія Корольова

15. Вулиця Архангельська — на вулицю Бориса Патона

16. Вулиця Гомельська — на вулицю Вишивану

17. Вулиця Камчатська — на вулицю Аляски 

18. Вулиця Ростовський Шлях — на вулицю Ізюмський Шлях

19. Вулиця Суворова — на вулицю Симона Петлюри

20. Вулиця Тюленіна Сергія — на вулицю Сергія Сови

21. Вулиця Чайкіної Лізи — на вулицю Княгині Ольги.

Таким чином, Ізюм наразі є найсхіднішим містом України, у якому є вулиці Симона Петлюри та Степана Бандери. Цікавим є перейменування вулиці Камчатської на вулицю Аляски. Але, також є вулиця на честь члена ЦК КПРС та заступника голови однієї із палат радянського парламенту Бориса Патона

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.