В Ізюмі - наступна хвиля перейменувань

20 грудня начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав розпорядження про перейменування 21 вулиці з російськими назвами

20 грудня начальник Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав розпорядження про перейменування 21 вулиці з російськими назвами. 

 

Список перейменованих вулиць:

1. Вулиця Чайковського — на вулицю 25-ї Січеславської бригади

2. Вулиця Маршала Говорова — на вулицю Короля Данила

3. Вулиця Вавілова — на вулицю Отамана Сірка

4. Вулицю Короленка — на вулицю Андрія Шептицького

5. Вулицю Волоха — на вулицю Павла Скоропадського

6. Вулицю Гастелло — на вулицю Олега Куцина

7. Вулицю Чехова — на вулицю 93-ї Холодноярської бригади

8. Вулиця Декабристів — на вулицю Гетьмана Розумовського

9. Вулиця Достоєвського — на вулицю Павла Загребельного

10. Вулиця Заслонова — на вулицю Іллі Мечнікова

11. Вулиця Кузнєцова — на вулицю Дрогобицьку

12. Вулиця Лермонтова — на вулицю Петра Болбочана

13. Вулиця Матросова Олександра — на вулицю Січових Стрільців

14. Вулиця Нахімова — на вулицю Миколи Міхновського

15. Вулиця Капітана Орлова — на вулицю Захисників України

16. Вулиця Пугачова — на вулицю Миколи Амосова

17. Вулиця Степана Разіна — на вулицю Пилипа Орлика

18. Вулиця Маршала Федоренка — на вулицю Володимира Вакуленка

19. Вулиця Червоногірська — на вулицю Червоної Калини

20. Вулиця Чкалова — на вулицю Ігоря Сікорського

21. Вулиця 60-ї Гвардійської дивізії — на вулицю Полку "Азов".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.