Порошенко оголосив конкурс на проєкт пам‘ятникам героям Бузкового гаю

П'ятий Президент України Петро Порошенко з дружиною оголосив конкурс на проєкт пам'ятникам героям Бузкового гаю у Херсоні

П'ятий Президент України Петро Порошенко з дружиною оголосив конкурс на проєкт пам'ятникам героям Бузкового гаю у Херсоні.

 

"Це — Бузковий гай. Тут хлопці, які 24 лютого записалися у 192 батальйон територіальної оборони Херсона, і з "коктейлями Молотова" в руках, тому що їм не дали зброю, зупиняли російські танки.

Це — образ, який не менш сильний, ніж Герої Крут. Це — риса, притаманна українцям.
Це з одного боку величезна трагедія, а з іншого боку — велич українського духу, яка точно має бути закарбована в українській пам'яті" - йдеться у відеоповідомленні.
1 березня 2022 року у боях за Херсон загинули бійці тероборони, які практично без зброї і невеликою кількістю намагалися захистити місто від вторгнення російських військ. Їх тіла знайшли наступного дня у Бузковому гаю.

Відео розстріляних хлопців у мережі виклав журналіст-колаборант.

У травні на місці розстрілу росіянами бійців херсонської тероборони з'явився стихійний народний меморіал.
 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.