На Афоні знайдено обитель Паїсія Величковського

На Святій Горі Афон у Греції вдалося розшукати залишки обителі, де у XVIII ст., імовірно, перебував видатний український святий, церковно-культурний діяч і письменник прп. Паїсій Величковський (1722 - 1794). Про це повідомляє сайт Afon.org.ua.

 

 

Як повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, "донедавна ця обитель видатного українського святого вважалась втраченою. Її історична назва "калива Кіпарі". Саме вона стала першим місцем проживання і подвижництва на Афоні прп. Паїсія Величковського.

Він її відбудовував власними силами. Жив він тут на перших порах перебування на Афоні у повному усамітненні з 1746 по 1754 роки. Саме тут він прийняв чернечий постриг з ім'ям Паїсій, тут він зібрав навколо себе перших учнів і поклав початок своїй літературно-перекладацькій діяльності".

Прп. Паїсій (Петро Іванович Величковський; 1722 – 1794) був видатним українським церковно-культурним діячем XVІІІ ст. Походив з родини українських козацьких священиків з Полтавщини. Вихованець Києво-Могилянської академії, в 1746 р. він вирушив на Святу Гору Афон, де прожив 17 років.

На Афоні прп. Паїсій оселився спочатку у каливі "Кіпарі", де прожив 8 років, згодом заснував Констянтинівську келійну обитель, а потім власний Іллінський скит, в якому під його началом нараховувалося близько 70 ченців, серед яких було чимало колишніх запорозьких козаків. Ці обителі стали осередками українського духовно-культурного життя на Афоні.

Помер Паїсій у Румунії 15/28 листопада 1794 р., залишивши по собі велику кількість (понад 300) учнів та велику кількість перекладів і духовних творів. У Румунії вшановується як один з найвизначніших святих Румунської Церкви.

У зв'язку з 300-річчям від дня народження весь 2022 рік у Румунській Церкві був оголошений ювілейним роком прп. Паїсія Величковського.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".