На Афоні знайдено обитель Паїсія Величковського

На Святій Горі Афон у Греції вдалося розшукати залишки обителі, де у XVIII ст., імовірно, перебував видатний український святий, церковно-культурний діяч і письменник прп. Паїсій Величковський (1722 - 1794). Про це повідомляє сайт Afon.org.ua.

 

 

Як повідомив директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило, "донедавна ця обитель видатного українського святого вважалась втраченою. Її історична назва "калива Кіпарі". Саме вона стала першим місцем проживання і подвижництва на Афоні прп. Паїсія Величковського.

Він її відбудовував власними силами. Жив він тут на перших порах перебування на Афоні у повному усамітненні з 1746 по 1754 роки. Саме тут він прийняв чернечий постриг з ім'ям Паїсій, тут він зібрав навколо себе перших учнів і поклав початок своїй літературно-перекладацькій діяльності".

Прп. Паїсій (Петро Іванович Величковський; 1722 – 1794) був видатним українським церковно-культурним діячем XVІІІ ст. Походив з родини українських козацьких священиків з Полтавщини. Вихованець Києво-Могилянської академії, в 1746 р. він вирушив на Святу Гору Афон, де прожив 17 років.

На Афоні прп. Паїсій оселився спочатку у каливі "Кіпарі", де прожив 8 років, згодом заснував Констянтинівську келійну обитель, а потім власний Іллінський скит, в якому під його началом нараховувалося близько 70 ченців, серед яких було чимало колишніх запорозьких козаків. Ці обителі стали осередками українського духовно-культурного життя на Афоні.

Помер Паїсій у Румунії 15/28 листопада 1794 р., залишивши по собі велику кількість (понад 300) учнів та велику кількість перекладів і духовних творів. У Румунії вшановується як один з найвизначніших святих Румунської Церкви.

У зв'язку з 300-річчям від дня народження весь 2022 рік у Румунській Церкві був оголошений ювілейним роком прп. Паїсія Величковського.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.