В Англії розкопали озерне поселення середньокам'яної доби

Британські археологи розкопали на північному сході Англії поселення мисливців-збирачів, які населяли територію близько 10,5 тисяч років тому

Про відкриття повідомляє Манчестерський університет на своєму сайті. 

У середньокам'яну добу на території Британії не використовували кераміку чи метал, натомість поширенішим матеріалом були кістки тварин і деревина. Вони погано зберігаються, від чого нова знахідка археологів Університету Честера та Манчестерського університету є ще більш цінною.

Проводячи розкопки у Північному Йоркширі, вчені натрапили на невелике поселення мисливців-збирачів, що існувало там приблизно 10,5 тисяч років тому, якраз після закінчення останнього льодовикового періоду (він закінчився приблизно 11 тисяч років тому). Поселення було розташоване на березі острова в озері, яке з роками заповнювалося осадом і зрештою заховало сліди людей.

Серед численних знахідок були кістки тварин, яких люди вполювали, а також інструменти з кісток, рогів та каменю. Вчені встановили на основі артефактів, що древні люди полювали на таких великих тварин як лосі та олені, але водночас і на менших бобрів та водних птахів.

Після того, як туші тварин обробили, частини їхнього тіла навмисне ховали в болотах на острові. Частина зброї з кісток і рогів мала декорації і її розібрали на частини, перш ніж залишити на березі острова. На думку науковців, це вказує на існування у древніх людей правил щодо утилізації останків та предметів убивства тварин.

Наступні дослідження допоможуть з'ясувати більше про життя цих людей, але вже зараз зрозуміло, що вони не страждали від голоду та не перебували у постійному русі задля пошуків їжі, як це можна було б очікувати після суворого льодовикового періоду. 

 

Теми

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.