Польща не запросила Росію на річницю визволення Освенцима

Причина відмови - війна проти України

Про це повідомив директор Музею Освенцима в Польщі Петро Цівінський.

Представників Росії не запросили на урочистості з нагоди 78-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц, які відбудуться 27 січня в Освенцимі.

Досі Росія щороку брала участь у святкуваннях, і її представник виступав під час головної церемонії.

"Росії після цього конфлікту потрібно буде провести надзвичайно довгий і дуже глибокий самоаналіз, щоб повернутися на зустрічі цивілізованого світу", - прокоментував рішення Цивінського.

Заходи 27 січня збігатимуться із днем, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

У 1940 році німці заснували табір Аушвіц для ув'язнення поляків. Аушвіц II-Біркенау був заснований через два роки. Він став місцем знищення євреїв. У комплексі табору була також мережа підтаборів. В Аушвіці німці вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, переважно євреїв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та людей інших національностей. 27 січня 1945 року табір визволили бійці 60-ї армії 1-го Українського фронту.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.