Польща не запросила Росію на річницю визволення Освенцима

Причина відмови - війна проти України

Про це повідомив директор Музею Освенцима в Польщі Петро Цівінський.

Представників Росії не запросили на урочистості з нагоди 78-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц, які відбудуться 27 січня в Освенцимі.

Досі Росія щороку брала участь у святкуваннях, і її представник виступав під час головної церемонії.

"Росії після цього конфлікту потрібно буде провести надзвичайно довгий і дуже глибокий самоаналіз, щоб повернутися на зустрічі цивілізованого світу", - прокоментував рішення Цивінського.

Заходи 27 січня збігатимуться із днем, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

У 1940 році німці заснували табір Аушвіц для ув'язнення поляків. Аушвіц II-Біркенау був заснований через два роки. Він став місцем знищення євреїв. У комплексі табору була також мережа підтаборів. В Аушвіці німці вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, переважно євреїв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та людей інших національностей. 27 січня 1945 року табір визволили бійці 60-ї армії 1-го Українського фронту.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.