АНОНС: У Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "24.02"

Виставка відбудеться 24 лютого о 10:00 у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці

Про це йдеться на сайті Національного музею історії України в Другій світовій війні.

"365 днів, як одна надскладна доба… Виставкою "24.02" ми прагнули окреслити найзнаковіші події та найпотужніші сенси, які впродовж року не давали впасти в розпач і втратити сподівання. Дві частини експозиції відображають дві фундаментальні складові українського опору російській агресії, що стали рушіями нашої боротьби й запорукою майбутньої Перемоги: українських військових та український народ", - йдеться в анонсі.

Перший розділ виставки розповідає про тих, хто згідно з присягою від першого дня віддано захищав свою землю. Про Президента України Володимира Зеленського; спецназівців "Омеги" Романа Собківа, Віктора Головка та Вадима Зеленюка, які ціною власного життя зупинили російський десант під м. Київ; льотчиків Степана Чобану, Олександра Оксанченка та Михайла Матюшенка, чиї подвиги, з-поміж інших, сформували збірний образ "Привида Києва".

Також захисників о. Зміїний Романа Грибова та Василя Вирозуба, які перед обличчям ворога, з його перевагою в кількості живої сили та озброєння, залишилися вірні присязі; Героїв України Олексія Сенюка та Дмитра Чавалаха, чиї історії вражають екстремальністю сюжетних ліній. Експонати виставки – документи, особисті речі – допоможуть зрозуміти обставини, в яких жили й боролися герої, відчути їхній внутрішній світ.

Другий розділ присвячений цивільним, які, згуртувавшись, сформували для армії надійний тил: добровольцям Іванові Патриляку та Олегові Філіпову, які з перших днів повномасштабного вторгнення долучились до лав ТрО; Юрієві Чабаху, Юлії Паєвській ("Тайрі") та Олександрові Щиголю, які під шаленими обстрілами евакуювали людей з охоплених полум'ям війни регіонів; жінкам, що стали уособленням незламності українського народу: Любові Погонюк та Олені Луговій, які, переживши жахіття Другої світової, ГУЛАГу та Голокосту, не злякались повторного історичного виклику й усіляко підтримують ЗСУ та бойовий дух співгромадян.

Не оминули увагою і рух Опору на окупованих територіях, адже лише в єдності всіх складових нашого громадянського суспільства – наш успіх у цій столітній боротьбі з агресором.

У презентації виставки візьмуть участь організатори та учасники проєкту, чиї матеріали представлені на виставці. Експозицію розміщено у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.