Спецпроект

У Гуті-Пеняцькій вшанували пам'ять жертв трагедії 1944 року

26 лютого відбулися урочистості з нагоди 79-х роковин вбивства поляків у селі Гута Пеняцька

Про це повідомило Генеральне Констульство РП у Львові.
У вшануванні біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині взяли участь представники польської та української влади, а також поляки із Львівського консульського округу. У зв'язку з триваючими бойовими діями, цьогорічні вшанування мали обмежений характер.
28 лютого 1944 року за наказом німецьких окупаційних військ один із батальйонів 4-го поліцейського полку СС, що складався з українських вояків, провів у Гуті Пеняцькій операцію пацифікації польського цивільного населення. В результаті загинуло близько 850 осіб, а близько 160 особам вдалося врятуватися.
Ті, хто вижив у Гуті Пеняцькій, їхні сім'ї, а також ті, хто докладає зусиль для гідного вшанування пам'яті жертв злочину, об'єднуються в товариство "Гута Пеняцька".
У зв'язку з вторгненням Росії в Україну, цього року вперше представники товариства не були присутні на урочистостях. Члени Товариства "Гута Пеняцька" молилися у Варшаві за душі вбитих у 1944 році та за перемогу України над російськими загарбниками у 2023 році.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.