АНОНС: У Національному музеї історії України відкривається виставка зброї та спорядження

14 березня 2023 року, в День українського добровольця, в Національному музеї історії України відкриється виставка «През шаблі маєм права!» про історію зброї та військового спорядження на території України від прадавніх часів до сьогодні

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного музею історії України.

Унікальна колекція зброї у музеї почала формуватися ще за часів його заснування на зламі ХІХ та ХХ століть. У зібранні представлено озброєння від палеоліту до сучасності. Виставка показує еволюцію українського озброєння та вплив на неї зброярських традицій сусідніх країн.

Застосування іноземної зброї українським військом є радше традиційним явищем. Адже імпорт зброї був властивим практично для усіх періодів української історії. Козацьке військо було добре знайомим із західноєвропейським, польським, турецьким, московським озброєнням та обладунками.

А за часів українських національно-визвольних змагань ХХ ст. армія УНР, УГА та УПА використовували австро-угорські, російські, німецькі, радянські та інші зразки озброєнь. Це була як зброя союзників, так і трофейна – відвойована у ворогів.

Частина виставки присвячена результатам досліджень поля битви під Кумейками, де у грудні 1637 року зійшлися козацько-селянські війська під проводом Павла Бута та коронна армія Речі Посполитої.

Археологічна експедиція Національного музею історії України під керівництвом Сергія Діденка у 2022 році виявила на місці бою деталі військового спорядження, зразки боєприпасів, монети, ремісничі та господарські знаряддя. Частину цих знахідок можна буде побачити на виставці.

Відкриття виставки у День українського добровольця невипадкове. Адже найбільш важлива для нас складова цього проєкту присвячена нашим колегам-музейникам, які захищають свободу України на фронті або рятують людей на передовій.

Урочисте відкриття виставки "През шаблі маєм права!" відбудеться 14 березня, у вівторок. Початок о 15:00.

Виставка триватиме до кінця року з можливістю продовження.

Телефон для ЗМІ: (093) 835 16 96

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Телефон для довідок – (044) 278-48-64.


Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.
 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.