Члени Шевченківського комітету складають свої повноваження

Члени Шевченківського комітету публічно висловили свою позицію щодо ситуації, яка склалася навколо Національної премії імені Тараса Шевченка 2023 року

Відповідну заяву опубліковано на сайті комітету.

Строк повноважень нинішнього складу комітету становить три роки й закінчується з врученням Шевченківської премії 2022-го. Втім члени комітету, з огляду на виклики воєнного стану, відповідно до пропозиції, оформленої в Указі Президента України №770/2022, погодилися працювати в чинному складі під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування. Проте ситуація з цьогорічним врученням премії змінила їхню думку.

"Ми працюємо в засадничих інституційних рамках, де визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка. Цю позицію ми донесли до Офісу Президента та МКІП. У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження", – наголошено в заяві.

Члени комітету додали, що впродовж своєї діяльності, починаючи з 2019 року, "керувалися бажанням відновити репутацію Премії, позбавивши її радянського змісту і наповнивши актуальними сучасними сенсами, враховуючи мистецький рівень, новаторство та суспільну значимість поданих на здобуття Премії творів".

"З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми ще більше усвідомлюємо нашу відповідальність, сприймаючи нашу діяльність як важливу справу на спільному шляху до Перемоги. Однак нас, як і багатьох із вас, застала зненацька пропозиція про доповнення Премії новою номінацією, а фактично – паралельним конкурсом. Ми згодні з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури у наближенні Перемоги. Проте ми висловлюємо свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку", – зазначено в заяві.

У Шевченківському комітету наголосили, що сьогодні, коли вже визначені переможці і країна чекає на Указ та оголошення імен лауреатів премії 2023 року, такі зміни "мають вигляд непродуманих і деструктивних". 

Заяву підписали Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський, Євгеній Стасіневич.

 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.