Херсонські музейники ідентифікували картину, викрадену російськими окупантами

Наукові співробітники Херсонського обласного художнього музею ідентифікували картину з колекції, яка була викрадена військовими РФ у листопаді минулого року

Про це Суспільному повідомила завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка Лариса Жарких.

Йдеться про полотно невідомого художника "Морський пейзаж" (Біля берегів Греції) 1907 року. 

До початку реставраційних робіт у музеї картина невідомого художника "Морський пейзаж" експонувалась у концертній залі, де було представлене західноєвропейське мистецтво XVII – початку XX століття. На початку листопада пейзаж разом з понад 10 тисяч експонатів музею був вивезений російськими окупантами. Пейзаж потрапив на фотографії у Сімферопольському музеї. Де нині перебуває твір мистецтва, невідомо.

"Припущення були одразу, але на фотографії картина розташована під кутом. І протягом певного часу були сумніви, чи то взагалі вона. Аж поки не почаклували з графічними програмами, деформували видимий шматочок і наклали на фото оригінальної картини — усе збіглося. До того ж і рама – та ж сама, що й на оригіналі", — розповіла наукова співробітниця музею.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.