Херсонські музейники ідентифікували картину, викрадену російськими окупантами

Наукові співробітники Херсонського обласного художнього музею ідентифікували картину з колекції, яка була викрадена військовими РФ у листопаді минулого року

Про це Суспільному повідомила завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О. Шовкуненка Лариса Жарких.

Йдеться про полотно невідомого художника "Морський пейзаж" (Біля берегів Греції) 1907 року. 

До початку реставраційних робіт у музеї картина невідомого художника "Морський пейзаж" експонувалась у концертній залі, де було представлене західноєвропейське мистецтво XVII – початку XX століття. На початку листопада пейзаж разом з понад 10 тисяч експонатів музею був вивезений російськими окупантами. Пейзаж потрапив на фотографії у Сімферопольському музеї. Де нині перебуває твір мистецтва, невідомо.

"Припущення були одразу, але на фотографії картина розташована під кутом. І протягом певного часу були сумніви, чи то взагалі вона. Аж поки не почаклували з графічними програмами, деформували видимий шматочок і наклали на фото оригінальної картини  усе збіглося. До того ж і рама – та ж сама, що й на оригіналі",  розповіла наукова співробітниця музею.

 

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".