«Український Арлінгтон». Національне військове меморіальне кладовище створять у Биківні

У Биківнянському лісі вже цього року можуть створити Національне військове меморіальне кладовище для вшанування загиблих Захисників та Захисниць України на 50 тисяч могил

Про це розповіли 23 березня під час спільної пресконференції в Медіа центрі Україна-Укрінформ представники родин загиблих, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства у справах ветеранів, Українського інституту національної пам'яті та КМДА. 

"9 років війни. Багато загиблих. На жаль, зараз гинуть наші захисники і захисниці. Україна має гідно вшановувати пам'ять загиблих воїнів з належним церемоніалом, як це відбувається у країнах світу. Ми маємо створити так званий "український Арлінгтон". Хочеться, щоб наш "український Арлінгтон" став  не тільки місцем вшанування, а й реальним місцем, куди будуть приходити люди, аби дізнатися, хто такі наші Герої, вшанувати їх пам'ять", – зазначила Юлія Лапутіна, Міністр у справах ветеранів України.

Місцем для створення меморіального кладовища обрали Биківнянський ліс. Для цього Мінветеранів, МКІП, УІНП, КМДА разом з родинами загиблих оглянули й проаналізувати відповідні ділянки під будівництво. Ділянка, яку розглядають для кладовища, має площу близько 90 гектарів.

"У нас є Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Він знаходиться на виїзді з Києва на Броварському шосе. Це місце пам'яті й поховання жертв сталінських репресій. Ми думаємо, що доречно поруч облаштувати кладовище. Підкреслюю, не у самому заповіднику, а поруч. Там є дві ділянки в лісі, де можна створити місце вшанування наших загиблих військових. Це найбільш швидкий шлях, щоб там вже можна було починати облаштовувати кладовище", – сказав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. 

Національне військове меморіальне кладовище передбачає цілий комплекс споруд та площ. Це, зокрема, саме військове кладовище, ритуальна будівля та інші необхідні споруди для організації почесних поховань, а також музейний комплекс.

Для затвердження Концепції та архітектурного рішення НВМК проведуть архітектурний конкурс. У майбутньому це має стати місцем почесних поховань на державному рівні загиблих Захисників та Захисниць, місцем офіційних заходів протокольного і церемоніального характеру; місцем збереження й висвітлення наукової інформації про російсько-українську війну та інші події боротьби за незалежність України.

 

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.