«Український Арлінгтон». Національне військове меморіальне кладовище створять у Биківні

У Биківнянському лісі вже цього року можуть створити Національне військове меморіальне кладовище для вшанування загиблих Захисників та Захисниць України на 50 тисяч могил

Про це розповіли 23 березня під час спільної пресконференції в Медіа центрі Україна-Укрінформ представники родин загиблих, Міністерства культури та інформаційної політики, Міністерства у справах ветеранів, Українського інституту національної пам'яті та КМДА. 

"9 років війни. Багато загиблих. На жаль, зараз гинуть наші захисники і захисниці. Україна має гідно вшановувати пам'ять загиблих воїнів з належним церемоніалом, як це відбувається у країнах світу. Ми маємо створити так званий "український Арлінгтон". Хочеться, щоб наш "український Арлінгтон" став  не тільки місцем вшанування, а й реальним місцем, куди будуть приходити люди, аби дізнатися, хто такі наші Герої, вшанувати їх пам'ять", – зазначила Юлія Лапутіна, Міністр у справах ветеранів України.

Місцем для створення меморіального кладовища обрали Биківнянський ліс. Для цього Мінветеранів, МКІП, УІНП, КМДА разом з родинами загиблих оглянули й проаналізувати відповідні ділянки під будівництво. Ділянка, яку розглядають для кладовища, має площу близько 90 гектарів.

"У нас є Національний історико-меморіальний заповідник "Биківнянські могили". Він знаходиться на виїзді з Києва на Броварському шосе. Це місце пам'яті й поховання жертв сталінських репресій. Ми думаємо, що доречно поруч облаштувати кладовище. Підкреслюю, не у самому заповіднику, а поруч. Там є дві ділянки в лісі, де можна створити місце вшанування наших загиблих військових. Це найбільш швидкий шлях, щоб там вже можна було починати облаштовувати кладовище", – сказав Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України. 

Національне військове меморіальне кладовище передбачає цілий комплекс споруд та площ. Це, зокрема, саме військове кладовище, ритуальна будівля та інші необхідні споруди для організації почесних поховань, а також музейний комплекс.

Для затвердження Концепції та архітектурного рішення НВМК проведуть архітектурний конкурс. У майбутньому це має стати місцем почесних поховань на державному рівні загиблих Захисників та Захисниць, місцем офіційних заходів протокольного і церемоніального характеру; місцем збереження й висвітлення наукової інформації про російсько-українську війну та інші події боротьби за незалежність України.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.