У Києві представили виставку творів Марії Примаченко «Людям на радість»

У Національному музеї українського народного декоративного мистецтва представлено виставку творів Марії Примаченко «Людям на радість»

Про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації, передає Укрінформ.

"Уперше в залах Національного музею українського народного декоративного мистецтва представлено виставку творів Марії Примаченко "Людям на радість", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що експозиція презентує 22 твори із однойменного циклу, які було представлено у 1966 році у Спілці художників України і за які художниця була удостоєна звання лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка (тепер – Національна премія України імені Тараса Шевченка).

У колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва зберігається одна з найбільших частин творчого доробку Марії Примаченко – 650 творів 1935–1987 років.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.