У Херсоні презентували виставку робіт Анжеліки Рудницької, що пережили окупацію

У Херсоні знову презентували виставку «Сад Чеснот», що пережила окупацію, - роботи сховали в підвалі працівники обласного центру народної творчості

Про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.

У Херсонській світлиці обласного центру народної творчості відкрилася виставка вишитих картин української співачки, телеведучої, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Майстриню вважають засновницею техніки етномодерну, вона авторка 70 виставок, що експонувалися в музеях України, Європи та Азії.

"Справжнє Великоднє Диво! Ще до великої війни, Анжеліка Рудницька передала нам свою неймовірну виставку робіт "Сад Чеснот", яку ми презентували саме напередодні Великодня в Херсоні. Потім виставка мандрувала Херсонщиною. І, повернувшись до обласного центру мала вертатися до своєї майстрині. Та не склалося, як бажалося… Війна. Херсон в окупації", - написала Світлана Думинська.
Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.
"Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір", - написала майстриня.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.