Мінкультури оскаржить поновлення Стасюк на посаді гендиректора Музею Голодомору

Міністерство культури та інформаційної політики оскаржуватиме рішення суду про поновлення Олесі Стасюк на посаді генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Про це повідомляється на сайті МКІП.

Зазначається, що 3 квітня Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області поновив на посаді колишнього генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Олесю Стасюк.

"Враховуючи матеріали справи та подані беззаперечні докази, Міністерство культури та інформаційної політики ознайомиться з аргументацією суду та неодмінно подасть апеляційну скаргу. Наголошуємо, що звільнення Стасюк О.О. з посади генерального директора музею Голодомору-геноциду відбулось на законних підставах, передбачених контрактом та діючим законодавством", - наголошують у МКІП.

У міністерстві нагадують, що повідомили Стасюк листом про те, що впродовж останніх місяців значно загострилася дискусія довкола чисельності жертв Голодомору 1932 – 1933 років, "пов'язана із винесенням та агресивним просуванням в публічному просторі наразі недостатньо науково обґрунтованого числа жертв у 10,5 млн українців".

Мінкультури просило Стасюк дати пояснення щодо ситуації, яка склалася, але станом на сьогодні вона так і не надала відповіді на поставлені запитання, хоча зобов'язана була це зробити відповідно до умов контракту.

 

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.