Мінкультури оскаржить поновлення Стасюк на посаді гендиректора Музею Голодомору

Міністерство культури та інформаційної політики оскаржуватиме рішення суду про поновлення Олесі Стасюк на посаді генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Про це повідомляється на сайті МКІП.

Зазначається, що 3 квітня Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області поновив на посаді колишнього генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Олесю Стасюк.

"Враховуючи матеріали справи та подані беззаперечні докази, Міністерство культури та інформаційної політики ознайомиться з аргументацією суду та неодмінно подасть апеляційну скаргу. Наголошуємо, що звільнення Стасюк О.О. з посади генерального директора музею Голодомору-геноциду відбулось на законних підставах, передбачених контрактом та діючим законодавством", - наголошують у МКІП.

У міністерстві нагадують, що повідомили Стасюк листом про те, що впродовж останніх місяців значно загострилася дискусія довкола чисельності жертв Голодомору 1932 – 1933 років, "пов'язана із винесенням та агресивним просуванням в публічному просторі наразі недостатньо науково обґрунтованого числа жертв у 10,5 млн українців".

Мінкультури просило Стасюк дати пояснення щодо ситуації, яка склалася, але станом на сьогодні вона так і не надала відповіді на поставлені запитання, хоча зобов'язана була це зробити відповідно до умов контракту.

 

 

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.