Перевірку щодо наявності плагіату в докторській дисертації ексочільниці Музею Голодомору продовжили до 14 травня

19 квітня Нацагентство з питань забезпечення якості освіти (НАЗЯВО) повідомило, що потрібно більше часу на вивчення питання плагіату у докторській дисертації ексдиректорки Музею Голодомору Олесі Стасюк.

Про це повідомили на офіційному сайті Нацагентства з питань забезпечення якості освіти.

"Однією зі скарг, що перебуває на розгляді Комітету, є скарга щодо виявлення в докторській дисертації Олесі Стасюк "Інститут уповноважених у здійсненні Голодомору-геноциду 1932–1933 років в УСРР" фактів порушення академічної доброчесності.

Оскільки предметом дослідження скарги є не лише академічний плагіат, але й фабрикація і фальсифікація, справа потребує більш ґрунтовного дослідження та залучення зовнішніх вузькоспеціальних фахівців та висновків наукових інституцій. У ході дослідження зазначеної справи Національне агентство звернулось до 13 закладів та установ, а також галузевої експертної ради за галуззю 03 "Гуманітарні науки" з проханням надати висновки про наявність або відсутність у дисертації зазначених у скарзі порушень академічної доброчесності", - зазначили в Агентстві.

На початок лютого 2023 року відповіді надали лише три заклади. Тому рішенням Комітету було продовжено термін її розгляду на один місяць. На середину березня 2023 року відповіді надійшли ще від чотирьох закладів та установ, що зумовило наступне продовження терміну розгляду. До кінця квітня очікуються висновки ще від п'яти закладів та установ. Окрім того, Національне агентство з кінця березня отримало доступ до бази даних УкрІНТЕІ при використанні антиплагіатної системи Strikeplagiarism.

Таким чином, потреба у додатковому часі зумовили рішення Комітету продовжити строк розгляду справи до 14 травня цього року.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.