Спецпроект

Музей пропонує фінам прийняти у себе виставку картин Приймаченко

Національний музей українського народного декоративного мистецтва запропонував компанії Marimekko, яку звинуватили у плагіаті однієї з картин Марії Приймаченко, організувати у Фінляндії виставку картин української художниці.

Про це в інтерв'ю газеті "День" заявила генеральний директор музею Адріана Вялець.

"Ми можемо дати близько 100 робіт, хоча в музеї зберігається 650 робіт, - зазначила Вялець. - Але чи захоче дизайнерська фірма, яка потрапила у такий скандал, ще й пропагувати творчість Марії Приймаченко? А у нас немає коштів, щоб профінансувати таку виставку у Фінляндії".

Організація подібної виставки - це був би крок назустріч одне одному, і захід користувався б у Фінляндії успіхом, підкреслила директор музею.

За її словами, українська сторона повинна захищати авторські права на "твір, який створено в Україні українським автором".

"Створена 1961 року робота Марії Приймаченко "Щур у дорозі" зберігається в колекції нашого музею, - заявила Вялець. - Усі авторські та суміжні права належать спадкоємцям Приймаченко. А право публікації і виготовлення сувенірної продукції зберігається за музеєм згідно з положенням "Про музейний фонд України", що було затверджено Кабінетом Міністрів"

За дорученням музею, цією справою займуться українські юристи. При цьому Вялець зазначила, що не знає, як поведуть себе у цьому випадку онуки Марії Приймаченко.

"Хай би цей малюнок залишився і на фюзеляжі літака, і на інших матеріалах, які вони випустили, але треба, щоб було відновлено авторське право української художниці", - додала директор музею.

Ліворуч - 1961, праворуч - 2007

Нагадаємо, фінські журналісти виявили, що один із фірмових узорів компанії Marimekko (фінський виробник і продавець одягу й товарів для дому), запроваджений у виробництво з 2007-го, майже повністю ідентичний картині 1960-х років української художниці Марії Приймаченко.

Дизайнер компанії Крістіна Ізола і сама компанія Marimekko зізнались у плагіаті і вибачились. Компанія FinnAir, один із літаків якої був прикрашений цим узором, планує замалювати його. Тим часом на хвилі скандалу творчість Приймаченко стала популярною у країні. У фінській вікіпедії вже з'явилася сторінка про художницю.

Марія При[й]маченко (1909-1997) —  українська художниця, працювала переважно в жанрі "наївного мистецтва". Все життя прожила в селі Болотня Іванківського району Київської області.

Лауреат Шевченківської премії (1966), заслужений діяч мистецтв УРСР, народна художниця України. 2009 рік рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Приймаченко.

У 1937 році її роботи демонструвалися на Світовій виставці в Парижі, після чого художниця стала відомою і за кордоном. Пабло Пікассо нібито називав твори Приймаченко "Прекрасними роботами геніальної жінки".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.