Спецпроект

Музей пропонує фінам прийняти у себе виставку картин Приймаченко

Національний музей українського народного декоративного мистецтва запропонував компанії Marimekko, яку звинуватили у плагіаті однієї з картин Марії Приймаченко, організувати у Фінляндії виставку картин української художниці.

Про це в інтерв'ю газеті "День" заявила генеральний директор музею Адріана Вялець.

"Ми можемо дати близько 100 робіт, хоча в музеї зберігається 650 робіт, - зазначила Вялець. - Але чи захоче дизайнерська фірма, яка потрапила у такий скандал, ще й пропагувати творчість Марії Приймаченко? А у нас немає коштів, щоб профінансувати таку виставку у Фінляндії".

Організація подібної виставки - це був би крок назустріч одне одному, і захід користувався б у Фінляндії успіхом, підкреслила директор музею.

За її словами, українська сторона повинна захищати авторські права на "твір, який створено в Україні українським автором".

"Створена 1961 року робота Марії Приймаченко "Щур у дорозі" зберігається в колекції нашого музею, - заявила Вялець. - Усі авторські та суміжні права належать спадкоємцям Приймаченко. А право публікації і виготовлення сувенірної продукції зберігається за музеєм згідно з положенням "Про музейний фонд України", що було затверджено Кабінетом Міністрів"

За дорученням музею, цією справою займуться українські юристи. При цьому Вялець зазначила, що не знає, як поведуть себе у цьому випадку онуки Марії Приймаченко.

"Хай би цей малюнок залишився і на фюзеляжі літака, і на інших матеріалах, які вони випустили, але треба, щоб було відновлено авторське право української художниці", - додала директор музею.

Ліворуч - 1961, праворуч - 2007

Нагадаємо, фінські журналісти виявили, що один із фірмових узорів компанії Marimekko (фінський виробник і продавець одягу й товарів для дому), запроваджений у виробництво з 2007-го, майже повністю ідентичний картині 1960-х років української художниці Марії Приймаченко.

Дизайнер компанії Крістіна Ізола і сама компанія Marimekko зізнались у плагіаті і вибачились. Компанія FinnAir, один із літаків якої був прикрашений цим узором, планує замалювати його. Тим часом на хвилі скандалу творчість Приймаченко стала популярною у країні. У фінській вікіпедії вже з'явилася сторінка про художницю.

Марія При[й]маченко (1909-1997) —  українська художниця, працювала переважно в жанрі "наївного мистецтва". Все життя прожила в селі Болотня Іванківського району Київської області.

Лауреат Шевченківської премії (1966), заслужений діяч мистецтв УРСР, народна художниця України. 2009 рік рішенням ЮНЕСКО було визнано роком Марії Приймаченко.

У 1937 році її роботи демонструвалися на Світовій виставці в Парижі, після чого художниця стала відомою і за кордоном. Пабло Пікассо нібито називав твори Приймаченко "Прекрасними роботами геніальної жінки".

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".