У базі даних «Український мартиролог XX ст.» доступна інформація про 111 731 репресовану особу

У середині квітня база даних «Український мартиролог XX ст.» поповнилася картками ще про 1361 постраждалу особу, у тому числі 65 фотодокументами

Про це повідомляє Державна архівна служба України. 

Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів опрацював інформацію Центрального державного архіву громадських об'єднань та україніки, державних архівів Житомирської, Полтавської, Сумської та Черкаської областей. 

Відтепер у зазначеній базі даних доступна для широкого кола користувачів інформація про 111 731 репресовану особу.

Ознайомитися з даними можна за посиланнямhttps://archives.gov.ua/um.php

"Український мартиролог ХХ ст." – це інформаційно-пошуковий інтернет-проєкт, що розміщений на офіційному вебпорталі Державної архівної служби України та містить стислу інформацію про жертви репресій 1920-1950-х років: фотопортрет або кілька фотографій (за наявністю), ім'я жертви та коротка характеристика роду занять, дати життя, відомості щодо реабілітації, посилання на архів, де зберігаються архівно-слідчі справи та інші дотичні матеріали.

Базу даних "Український мартиролог ХХ ст." презентував Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов 6 листопада 2020 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.