Бразильський футбольний клуб «Бател» прийняв назву та кольори «Маріуполя»

«Бател» з третього дивізіону штату Парана прийняв назву та кольори «Маріуполя».

Клуб у своєму інстаграмі опублікував колаж та пояснив таке рішення, йдеться на tribuna.com.

"Маріуполь став найбільш бомбардованим містом України.  90% міста перестало існувати: школи, театри, кінотеатри та футбольна команда, яка найбільше представляла суспільство. 19 березня 2022 року "Маріуполь" мав зіграти з "Колосом" на домашньому стадіоні імені Володимира Бойка за 57,3 кілометра від кордону з Росією.  Але той матч так і не було проведено.

Його стадіон перетворився на руїни, і команда припинила своє існування. Без жодних прогнозів на повернення на поле. Ось уже рік, як "Маріуполь" не з'являється ні на полі, ні за його межами.

Бразилія завжди приймала тисячі українських іммігрантів. Український футбол завжди обіймав великі бразильські таланти. Гуарапуава, місто в районі Прудентополіса, штат Парана, має 75% населення українського походження.  Це найбільша українська громада у Латинській Америці.  І вони дбатимуть про "Маріуполь" доти, доки команда не зможе повернутися на батьківщину.

"Бател" прийме назву та кольори клубу "Маріуполь". І подбає про команду, поки та не зможе повернутися додому. Маріуполь — символ стійкості українського народу та нації. Давайте збережемо традиції та пристрасть до футболу.

Настав час подбати про цю команду, шанувати ці кольори та зберегти їхню історію. У країні футболу", - йдеться у заяві.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.