Бразильський футбольний клуб «Бател» прийняв назву та кольори «Маріуполя»

«Бател» з третього дивізіону штату Парана прийняв назву та кольори «Маріуполя».

Клуб у своєму інстаграмі опублікував колаж та пояснив таке рішення, йдеться на tribuna.com.

"Маріуполь став найбільш бомбардованим містом України.  90% міста перестало існувати: школи, театри, кінотеатри та футбольна команда, яка найбільше представляла суспільство. 19 березня 2022 року "Маріуполь" мав зіграти з "Колосом" на домашньому стадіоні імені Володимира Бойка за 57,3 кілометра від кордону з Росією.  Але той матч так і не було проведено.

Його стадіон перетворився на руїни, і команда припинила своє існування. Без жодних прогнозів на повернення на поле. Ось уже рік, як "Маріуполь" не з'являється ні на полі, ні за його межами.

Бразилія завжди приймала тисячі українських іммігрантів. Український футбол завжди обіймав великі бразильські таланти. Гуарапуава, місто в районі Прудентополіса, штат Парана, має 75% населення українського походження.  Це найбільша українська громада у Латинській Америці.  І вони дбатимуть про "Маріуполь" доти, доки команда не зможе повернутися на батьківщину.

"Бател" прийме назву та кольори клубу "Маріуполь". І подбає про команду, поки та не зможе повернутися додому. Маріуполь — символ стійкості українського народу та нації. Давайте збережемо традиції та пристрасть до футболу.

Настав час подбати про цю команду, шанувати ці кольори та зберегти їхню історію. У країні футболу", - йдеться у заяві.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.