АНОНС: «Великий тандем: Кричевський і Грушевський»

29 квітня о 15:00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського відбудеться лекція із циклу «ВЕЛИКИЙ ТАНДЕМ: Кричевський і Грушевський»

Слухачі лекції дізнаються про один із найвизначніших проектів архітектора в галузі інтер'єрного мистецтва ‒ оформлення Історичної секції ВУАН на вул. Володимирській, 35 у Києві.

Це був перший серйозний досвід художнього оздоблення української культурно-наукової установи за новітніми тенденціями кінця 1920-х років. Василь Кричевський вважав, що архітектура громадських та державних будівель ‒ це "справа культурно-політична". Тому поставився до замовлення відповідально, керуючи навіть ремонтними роботами, які передували втіленню його ідей.

На лекції ми розглянемо процес трансформації приміщення панського будинку, спроектованого О. Беретті на початку ХІХ століття, зі старомодними розписами та ліпниною, у модерний український інтер'єр на засадах західноєвропейського функціоналізму.

Перед В. Кричевським постали такі виклики: перетворити колишню бальну залу на комфортну та імпозантну залу для наукових засідань, облаштувати Кабінет примітивної культури та кімнату Комісії козаччини для зручної роботи дослідників і водночас демонстрації мистецьких, етнографічних, архівних і книжкових колекцій. Крім того, потрібно було устаткувати кабінет голови Історичної секції та декорувати "острівок" міщанського побуту інтелігента ХІХ століття ‒ кімнату Старого Києва. Реалізовувати проект довелося в будинку з проблемами: дах протікає, фарба зі стін лущиться, а підлога провалюється, і все це за обмежений бюджет!

Не зважаючи на перешкоди, для оздоблення Історичної секції пощастило залучити визнаного майстра живопису Федора Кричевського, який створив кілька портретів для галереї, а також молодих талановитих учнів Василя Кричевського ‒ Олександра Саєнка і Петра Костирка. Саєнко прикрасив інтер'єр двома панно, інкрустованими соломою, ‒ "Невільники" та "Козак Мамай". Костирко працював над першою в історії рельєфною мапою Києва часів князя Ярослава Мудрого за ескізом свого вчителя.

Чи вдалося реалізувати все задумане, чому інтер'єри за проектом В. Кричевського були знищені та куди поділися скарби Історичної секції ВУАН? Якщо вас цікавить цей захоплюючий проект, не пропустіть нагоду дізнатись більше про нього!

Реєстрація за посиланням.

Вартість — 100 грн. Оплата готівкою в касі музею.

Варто зазначити, що будинок Михайла Грушевського згорів у лютому 1918 року.  Тоді радянські війська Муравйова розстрілювали центр Києва з бронепотягу, намагаючись влучити у будинок голови Української Центральної Ради. 

Про те, що сталось у Києві 7 лютого 1918 року написала у спогадах Євгенія Кричевська - дружина українського митця Василя Кричевського. Тоді родина жила у Домі Грушевських на шостому поверсі. Як Євгенії із чоловіком, сином та донькою пощастило врятуватись читайте у матеріалі "Євгенія Кричевська. Пожежа будинку Михайла Грушевського". 

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.