Буча шукає кошти на реставрацію 100-річної садиби Штамма

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році.

Міськрада Бучі збирається звернутися до Світового Фонду пам'яток за фінансовою допомогою в реставрації садиби Штамма, що на вулиці Києво-Мироцькій, 133.

Будівля, відома також як Бучанський замок, найперше потребує протиаварійних та консерваційних робіт. Проводити їх погодилася фірма "KДK Інжиніринг", яка вже співпрацює зі Свiтовим фондом пам'яток — зокрема, реставрує київський Музей Ханенків та Чернігівську бібліотеку для юнацтва.

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році на замовлення інженера Євгена Штамма. До 2004 року маєток слугував дитячим санаторієм "Дружній". Після пожежі будинок стоїть занедбаним. 2019 року садибу визнали щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини.

Навесні 2022 року під час окупації Бучі там стояли російські підрозділи.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.