Буча шукає кошти на реставрацію 100-річної садиби Штамма

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році.

Міськрада Бучі збирається звернутися до Світового Фонду пам'яток за фінансовою допомогою в реставрації садиби Штамма, що на вулиці Києво-Мироцькій, 133.

Будівля, відома також як Бучанський замок, найперше потребує протиаварійних та консерваційних робіт. Проводити їх погодилася фірма "KДK Інжиніринг", яка вже співпрацює зі Свiтовим фондом пам'яток — зокрема, реставрує київський Музей Ханенків та Чернігівську бібліотеку для юнацтва.

Будівлю у неороманському стилі було збудовано приблизно у 1909 році на замовлення інженера Євгена Штамма. До 2004 року маєток слугував дитячим санаторієм "Дружній". Після пожежі будинок стоїть занедбаним. 2019 року садибу визнали щойновиявленою пам'яткою культурної спадщини.

Навесні 2022 року під час окупації Бучі там стояли російські підрозділи.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.