АНОНС: Музей Голодомору запрошує на виставку вишиванок з унікальними історіями

До Дня вишиванки Музей Голодомору вперше вдягне в сорочку відомий пам'ятник «Гірка пам’ять дитинства» та відкриє виставку вишиванок з унікальними історіями

Про це повідомляє Музей Голодомору.

18 травня запрошуємо представників ЗМІ та громадськості до Національного музею Голодомору-геноциду разом відсвяткувати День вишиванки та Міжнародний день музеїв. Цьогоріч ми поєднуємо традицію і сучасність для залучення широкої громадськості до популяризації та вивчення української ідентичності. 

До Дня вишиванки вперше найвідоміший пам'ятник Голодомору — "Гірка пам'ять дитинства" (дівчинка з колосками) — буде вдягнуто в українську сорочку. У роки Голодомору українські діти були позбавлені не лише шматка хліба, а й щасливого дитинства — розваг, красивого одягу, безтурботних буднів і свят. У День вишиванки цією символічною акцією ми хочемо згадати про їхнє втрачене дитинство та нагадати, що його і сьогодні, просто в цей самий час, крадуть у сучасних дітей, позбавляючи права на безпеку, освіту, а часто — і на життя.  

Сорочка, яку "вдягне" наша дівчинка з колосками, обрана не випадково — її пошила Майстерня етно-одягу I TELL YOU з міста Ірпінь. Ініціатива, яку очолює Юлія Лівінська, навчає всіх охочих швидко та якісно виготовити власноруч собі вишиванку, яка є символом української ідентичності та культури. Таким чином, окрім участі в Дні вишиванки, Музей висловлює підтримку низовим ініціативам щодо сучасного відродження української культури. 

Початок акції — о 10:00 годині біля самого пам'ятника (м.Київ, вул. Лаврська, 3).

Одночасно в Залі пам'яті відкриється виставка сорочок із фондів Музею з унікальними історіями. Зокрема, будуть представлені вишиті артефакти періоду Голодомору. Один із найбільш цінних експонатів — сорочка з с. Перекопівка Роменського району Сумської області. Агафія Чуб  вишила її у 1920-х роках на власне весілля. Жінка раптово померла у 1930 році. Рятуючи під час Голодомору двох доньок, чоловік Агафії виміняв всі вишиті речі та дорогоцінності на продукти харчування. Залишив тільки весільну сорочку дружини, яку сильно кохав. Кілька років тому донька покійної Ганна Аврамівна Омельяненко (Чуб) передала родинну реліквію Музею Голодомору.

Також в експозиції будуть представлені унікальні сорочки, що були знайдені у с. Єрківці Бориспільського району на Київщині. Дарувальниця Дар'я Аніщук разом з родиною ще в 2014 році переїхала з Донецької області до Києва. Дар'я та її чоловік — лікарі, працевлаштувались у сільській амбулаторії. Селищна рада надала їм для тимчасового проживання будинок. Саме там нові власники знайшли чотири вишиті сорочки, якi могли опинитися на смітнику, але були "врятовані" та передані до фондів Музею Голодомору.

Загалом, з 18 по 28 травня в Музеї будуть представлені 11 вишиванок, більшість яких - з унікальною історією.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.