Науковці зі Швеції оцифрують козацькі кораблі

Науковці зі Швеції приїхали до Запоріжжя, щоб оцифрувати українські козацькі човни на випадок знищення пам’яток російськими окупантами.

Про це повідомило видання "Укрінформ".

"Я тут для того, аби допомогти нашим колегам з національного заповідника "Хортиця" документувати човни, які є важливою складовою українського культурного спадку", – зазначає науковий директор Музею Васа (Стокгольм) Фред Хокер.

У межах проєкту оцифрують піднятий у 1999 році козацький човен, бригантину, яку дістали у 2004 році, дубель-шлюпку і байдак, які витягли у 2005-му.

"Вони важливі, бо свідчать про історію човнобудування саме на Дніпрі. Вони є зразками приблизно одного періоду і дуже яскраво ілюструють саме цей відтинок історії", — додає Хокер.

Він зазначає, що найкращий варіант, як можна захистити унікальні пам'ятки від російських ракет, — це створити їх електронну копію, 3D-моделі.

Протягом кількох днів в ангарі фотографи робили моделі за допомогою фотограмметрії — коли комп'ютер опрацьовує фотографії, знаходить спільні "мітки" і "зшиває" зображення у єдину модель. На її створення знадобилося до 2000 знімків лише одного козацького човна.

Отриману інформацію надалі будуть опрацьовувати на спеціальних комп'ютерах у Києві та у Швеції, на що знадобиться декілька місяців.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.