Садиба Терещенків під загрозою

17 травня о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

Про це поінформувала представниця "Фундації спадщини Терещенків" та правозахисниця, депутатка Київради VII скликання Олена Терещенко, яка є дружиною нащадка династії Терещенка.

"Щойно дізналися, що ПАТ "Центрелеватормлинбуд" найближчими днями планує зведення ПАРКАНУ біля Садиби Терещенків з метою розпочати ЗНИЩЕННЯ пам'ятки архітектури шляхом її перебудови, забороненої пам'яткоохоронним законодавством (під виглядом так званої "реставрації з пристосуванням")", - зазначила Олена Терещенко.

17 травня (середа) о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

"Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тому навряд чи нас допустять до зали
Але для того, щоб продемонструвати Суду, що кияни не допустять подальшого знищення нашої культурної спадщини обов'язково збираємося біля будівлі Верховного Суду", - закликала Олена Терещенко.

Садиба Терещенків є пам'яткою архітектури місцевого значення. Вона побудована у 1874-1875 роках за проєктом архітектора В. Краузе у стилі неоготика. У 1879 році садибу придбав цукровий магнат Іван Терещенко.

У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року тут, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у складі Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Федора Швеця, Панаса Андрієвського та Андрія Макаренка.

Будівля взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля перебувала у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні 2021 року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.