У Музеї Києва відреставрували макет Київського замку середини XVI століття

Фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України відновили один з найулюбленіших експонатів відвідувачів.

Про це повідомляють у Музеї Києва.

За словами реконструкторів експоната, цей макет дозволяє уявити як виглядало найбільше військове укріплення у середньому Подніпров'ї. Гора, де у 1370-80-х роках постав Замок, відтоді зветься Замковою. Усередині замку було розташовано будинки князя (пізніше — воєводи), каштеляна та городничого — замкових управлінців.
Тут перебувала княжа, пізніше воєводська, адміністрація, монетний двір, криниці (щоправда, вони регулярно пересихали), постійно перебував військовий гарнізон, хоча замкові солдати жили під замком на Подолі. Також тут були й господарські приміщення, призначені для потреб оборони: склади пороху, зброї, ядер, гармат (шопа), майстерні, а також культові споруди.
 
Усю конструкцію було відновлено фахівцями-реставраторами й, відтепер, вона тішитиме відвідувачів Музею столиці.
 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.