Літописний Білгород відмоніторили археологи

Протягом п’яти днів було обстежено близько 40 пам’яток і об’єктів археології.

Про це інформує Відділ культури Білогородської сільської ради. 

Командою Групи моніторингу археологічних ландшафтів та Відділу культури Білогородської сільської ради протягом минулого тижня організовано та проведено моніторингову археологічну експедицію (МАЕ). 

Робота була спрямована на огляд пам'яток та об'єктів археології, які розташовуються на території громади, фіксацію їх сучасного стану та документування пошкоджень заподіяних пам'яткам внаслідок збройної агресії з боку рф. 

Моніторингова археологічна експедиція проводилась по всій території громади, зокрема одним із основних осередків при обстеження стала місцевість вздовж русла річки Ірпінь, де знаходиться більшість археологічних пам'яток громади.

Протягом п'яти днів було обстежено близько 40 пам'яток і об'єктів археології. Було виявлено одну нову пам'ятку та поточено межі вже відомих пам'яток.

Окрім цього, при проведенні розвідкових робіт на території пам'ятки археології національного значення "Городищє літописного міста Білгород і могильник", нашою командою зафіксовано значні ушкодження культурного шару пам'ятки.

За участі співробітників відділу культури Білогородської сільської ради, військових з Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, слідчо-оперативної групи Національна поліція України, співробітників Інститут археології НАН України - Institute of Archaeology of the NASU, учасниками МАЕ Група моніторингу археологічних ландшафтів було складено відповідний протокол огляду місця події.

Подальші слідчі дії встановлять розмір шкоди заподіяної державі внаслідок агресії рф.

Всі результати і напрацювання моніторингової групи будуть підсумовані та викладені в звіті інституту археології НАН України.

 

Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".