АНОНС: Ранній автограф Симона Петлюри

Документ експонуватиметься в Будинку Миколи Лисенка з 23 по 31 травня 2023 року.

Про це інформує Музею видатних діячів української культури.

Уперше з фондів Музею видатних діячів української культури буде представлено маловідомий автограф Симона Петлюри 1903 року.

Це один із найбільш ранніх із зафіксованих документально підписів видатного українського політика і військового діяча, що досі не публікувався і не демонструвався публіці. Міститься він на колективному вітальному листі композиторові Миколі Лисенку з нагоди 35-річчя його творчої діяльності від української громади Катеринодара (Кубань), активним учасником якої Симон Петлюра був на той час (грудень 1903 року). Ймовірно, він також є автором вітальної адреси.

Окрім того, на заході ви зможете:

- дізнатися більше про зв'язок Симона Петлюри із композитором Миколою Лисенком

- побачити партитуру забороненої тодішньою російською цензурою кантати Миколи Лисенка "Б'ють пороги", через виконання якої Симона Петлюру вигнали 1901 року з Полтавської духовної семінарії

- побачити рідкісні автографи інших підписантів вітального листа до Миколи Лисенка, відомих українських діячів Кубані: Степана Ерастова, Кузьми Безкровного, Миколи Рябовола, Степана Манжули, Івана Ротара, Володимира Скидана, Степана Глазуненка

- побачити оригінал вітального листа до Миколи Лисенка від Соломії Крушельницької

Провела пошукову роботу у фондах Музею та ініціювала показ раритету наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАНУ, засновниця Інституту Леонтовича Тіна Пересунько.

Подія приурочена до річниці з дня народження і смерті Симона Петлюри (22 травня 1879 року – 25 травня 1926 року) і є частиною проєкту "Петлюра і культура", ініційованого Інститутом Леонтовича, за співпраці із Музеєм видатних діячів української культури з відзначення у 2024 році 145-річчя з дня народження Симона Петлюри.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.