АНОНС: Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу

27 травня у Києві відбудеться Міжнародна конференція до 105-річчя проголошення Республіки Горців Північного Кавказу.

Про це повідомляє Центр стратегічних комунікацій.

Організатори:

  • Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
  • Асамблея народів Кавказу

Дискусійні панелі

10:00 – 13:30 – Історичний та політичний феномен Республіки Горців Північного Кавказу

14:30 – 18:00 – Геополітичне значення Північного Кавказу в контексті російсько-української війни

Учасники:

  1. Мустафа Джемілєв, лідер кримськотатарського національного руху
  2. Ахмед Закаєв, прем'єр-міністр Чеченської Республіки Ічкерія
  3. Руслан Кутаєв, президент Асамблеї народів Кавказу
  4. Іяд Югар, голова Міжнародної Черкеської Ради (США)
  5. Ахмад Ахмедов, президент Всеукраїнського конгресу народів Дагестану
  6. Адель Башкаві, Черкеська Рада (Йорданія)
  7. Хакан Джіназ, президент Черкеської благодійної асоціації (США)
  8. Олег Дунда, народний депутат України
  9. Ілля Пономарьов, голова виконавчого комітету З'їзду народних депутатів Росії
  10. Володимир Тиліщак, заступник голови Українського інституту національної пам'яті
  11. Вадим Задунайський, професор Українського Католицького Університету
  12. Мераб Чухуа, професор Тбіліського державного університету (Грузія)
  13. Окабе Йошіхіко, професор університету Кобе Гакуін, директор Центру міжнародних обмінів (Японія)
  14. Жан-Франсуа Рателле, професор Оттавського університету (Канада)
  15. Рік Фавн, професор Сент-Ендрюського університету (Велика Британія)
  16. Фредерік Старр, засновник і голова Інституту Центральної Азії та Кавказу (США)
  17. Люк Коффі, старший співробітник Hudson Institute (США)
  18. Анна Фотига, депутат Європейського парламенту, міністерка закордонних справ Польщі в 2006-2007
  19. Раса Юкнявічене, депутат Європейського парламенту, міністерка оборони Литви у 2008-2012
  20. Януш Бугайський, старший науковий співробітник Jamestown Foundation (США)
  21. Пол Гобл, аналітик, письменник і публіцист про Росію, багаторічний спеціаліст з етнічних та релігійних питань в Євразії
  22. Девід Саттер, співробітник Школи передових міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса (США)
  23. Майкл Хікарі Сесайр, старший політичний радник Комісії США з безпеки та співробітництва в Європі

Коли: 27 травня, початок реєстрації о 9:30.

Захід транслюватиметься онлайн за посиланням.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.