1993: Георгій Гонгадзе повернувся в Україну з Абхазії

Це відео - один із перших записів журналіста Георгія Гонгадзе. Воно записане восени 1993 року. Гія повернувся з Абхазії і розповідає українським колегам про громадянську війну у Грузії. Його рука ще перев'язана після поранення.

Сьогодні - день народження Георгія Гонгадзе. "Історична Правда" знайшла раритетне відео осені 1993 року, на якому Георгій, який щойно повернувся після журналістського відрядження в Сухумі, розповідає про свої враження, акцентуючи на участі Росії у грузинсько-абхазькому конфлікті.

Його рука ще на перев'язі після поранення внаслідок вибуху міни з реактивної системи залпового вогню "Град". Пізніше за цими осколками буде опізнано обезголовлене тіло, знайдене в Таращанському лісі в листопаді 2000 року.

Відео знято журналістами УНІАР - першої української незалежної інформагенції, заснованої дисидентом Сергієм Набокою. Дякуємо Вікторові Міняйлу, який зберіг цей матеріал.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище