Україна посіла 79-те місце у світовому рейтингу свободи слова

«Репортери без кордонів» (RSF) оприлюднили Всесвітній індекс свободи слова у 2023 році. Про це повідомляється на сайті організації.

Про це повідомляється на сайті організації.

Згідно з ним склали рейтинг 180 країн світу. Україна в ньому посідає 79-у сходинку.

"Розв'язаний Росією 24 лютого 2022 року збройний конфлікт ставить під загрозу виживання українського медіапростору. У цій інформаційній війні країна перебуває на передовій протидії експансії кремлівської пропагандистської системи", — йдеться на сторінці України в Індексі-2023.

агалом, як зазначено в описовій частині звіту Всесвітнього індексу, ситуація зі свободою преси є "дуже серйозною" у 31 країні, "складною" у 42 і "проблемною" у 55, тоді як вона є "хорошою" або "скоріше хорошою" у 52 країнах. Іншими словами, умови для заняття журналістикою погані в 7 країнах з 10 і задовільні лише в 3 країнах з 10.

Найкращі умови для роботи мають журналісти у Норвегії, Ірландії, Данії, Швеції, Фінляндії. Найгірші – у Туркменістані, Ірані, В'єтнамі, Китаї та Північній Кореї.

"Москва в рекордно короткі терміни створила новий медіаарсенал для поширення кремлівського дискурсу на окупованих територіях Півдня України. – йдеться у звіті. – Важка доля спіткала останні незалежні російські ЗМІ, заборонені, заблоковані та/або оголошені "іноземними агентами". Воєнні злочини, вчинені росією в Україні, стали причиною того, що ця країна має один із найгірших показників Рейтингу". У ньому росія посіла 164-те місце.

Минулого року в рейтингу свободи слова Україна посідала 106-у сходинку.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.