IN MEMORIAM: помер дивізійник СС "Галичина" Іван Мричко

7 травня на 98-му році життя відійшов у вічність один з останніх дивізійників Іван Мричко.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив дослідник і заступник голови Галицького Братства вояків дивізія "Галичина" Ігор Іваньков.

Народився Іван Мричко 7 червня 1925 р. у с. Нове Село (Любачівщина, Польща). У 1943 р. зголосився до дивізії "Галичина". Перейшов вишколи в Гайделяґрі та у Франції і як старший вістун (Rottenführer) у складі 2 сотні 31 полку брав участь у боях під Бродами.

"Після виходу з оточення воював у Словаччині та Австрії, де був поранений під Майєрсдорфом. Переховувався в місцевого німця, від якого отримав цивільний одяг. Оскільки рани були серйозні, той був змушений привести санітарку з радянського військового госпіталя, сказавши на допиті, що хлопець у нього працював, як остарбайтер.

Москалі забрали Івана до пересильного табору, звідки в серпні 1945 мобілізували до Червоної армії і відправили на Далекий Схід. Хтось продав дивізійника і в цьому ж році він був заарештований за засуджений до 10 років", - написав Ігор Іваньков.

Покарання відбував у магаданських таборах, перебував на спецпоселенні. В Україну Іван Мричко повернувся в 1957 році. Проживав на Львівщині.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.