IN MEMORIAM: помер дивізійник СС "Галичина" Іван Мричко

7 травня на 98-му році життя відійшов у вічність один з останніх дивізійників Іван Мричко.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив дослідник і заступник голови Галицького Братства вояків дивізія "Галичина" Ігор Іваньков.

Народився Іван Мричко 7 червня 1925 р. у с. Нове Село (Любачівщина, Польща). У 1943 р. зголосився до дивізії "Галичина". Перейшов вишколи в Гайделяґрі та у Франції і як старший вістун (Rottenführer) у складі 2 сотні 31 полку брав участь у боях під Бродами.

"Після виходу з оточення воював у Словаччині та Австрії, де був поранений під Майєрсдорфом. Переховувався в місцевого німця, від якого отримав цивільний одяг. Оскільки рани були серйозні, той був змушений привести санітарку з радянського військового госпіталя, сказавши на допиті, що хлопець у нього працював, як остарбайтер.

Москалі забрали Івана до пересильного табору, звідки в серпні 1945 мобілізували до Червоної армії і відправили на Далекий Схід. Хтось продав дивізійника і в цьому ж році він був заарештований за засуджений до 10 років", - написав Ігор Іваньков.

Покарання відбував у магаданських таборах, перебував на спецпоселенні. В Україну Іван Мричко повернувся в 1957 році. Проживав на Львівщині.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.