УКУ відкриває магістерську програму «Майбутнє спадщини: історія, культура, література»

Презентація програми відбудеться 9 травня о 17:00 в конференц-залі Центру Шептицького.

Про це йдеться на сайті УКУ.

Гуманітарний факультет Українського католицького університету відкриває нову міждисциплінарну магістерську програму "Майбутнє спадщини: історія, культура, література". Навчання розпочнеться восени 2023 року в гібридному форматі і триватиме 2 роки. 

Студенти зможуть здобути диплом магістра одразу за трьома спеціальностями: культурологія, історія та філологія, а також подвійний диплом із Ноттінгемським університетом (The University of Nottingham), який входить до списку найкращих закладів вищої освіти Великої Британії. Важливим критерієм відбору вступників буде володіння англійською мовою на рівні В2 і вище.

Магістерська програма ставить за мету підготувати гуманітарія нового типу – фахівця, який поєднає компетенції академічного дослідника й експерта, здатного працювати з проблематикою минулого в сучасному академічному та публічному просторах, створювати новий образ України і пропонувати український порядок денний для світові.

Презентація програми відбудеться 9 травня о 17:00 в конференц-залі Центру Шептицького за участі керівника програми Богдана Чуми, професора Крістофера Вударда з Ноттінгемського університету і головного редактора журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Для участі у події необхідно зареєструватися за посиланням

 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.